Поради психолога
Конфлікт – це процес різкого загострення протиріч і боротьби двох чи більше сторін.
Підходи до вирішення конфліктів
Люди відстоюють свої інтереси у різний спосіб. Використання підходу з позицій сили означає примус до дій, яких ви хочете від них домогтися; підхід з позицій права – звертання до закону чи адміністративних процедур; підхід з позицій інтересів – можливість сфокусуватись на проблемі з урахуванням прихованих потреб сторін.
П’ять стратегій поводження в конфлікті
- Конфронтація, або суперництво, виникає тоді, коли людина прагне поставити власні цілі вище за інтереси інших людей і взаємини з ними.
- Компроміс, або домовленість, пов’язується з поводженням людини, що дозволяє частково задовольнити як свої домагання, так і бажання партнера (50:50).
- Поступка, або пристосування, це стиль поводження в конфлікті, під час якого учасник конфлікту відмовляється від своїх інтересів заради інтересів іншої людини.
- Уникнення, або відхід, характерний для тих випадків, коли учасники конфліктів відмовляються і від власних інтересів, і від підтримки позитивних стосунків із партнером.
- Співробітництво виникає, коли людина прагне до встановлення рівноправності власних інтересів і зацікавленості до реалізації інтересів партнера.
Тест «Визначення вашого стилю поведінки в конфлікті»
Інструкція: Уважно прочитайте вислови і прислів'я. Визначте, наскільки кожне прислів’я відповідає вашим діям під час конфліктів: 5 – відповідає в усіх випадках; 4 – відповідає у більшості випадків; 3 – деколи відповідає; 2 – відповідає, але дуже рідко; 1 – ніколи не відповідає.
|
1. Від суперечки легше утриматися, аніж потім здихатися її. |
|
|
|
2. Якщо ви не можете примусити людину думати так, як ви робите, то примусьте її робити так, як ви думаєте. |
|
|
|
3. Теплі слова розтоплюють холодні серця. |
|
|
|
4. Послуга за послугу. |
|
|
|
5. Давай приходь і подумаємо разом. |
|
|
|
6. Під час суперечки заслуговує похвали той, хто перший замовкне. |
|
|
|
7. Чия сила, того й правда. |
|
|
|
8. Солодкі слова роблять солодким рух уперед. |
|
|
|
9. Краще синиця у руках, аніж журавель у небі. |
|
|
|
10. Істина знаходиться в знаннях. |
|
|
|
11 Той, хто б'ється і тікає, доживає до нової битви. |
|
|
|
12. Той перемагає блискуче, хто примушує своїх ворогів тікати. |
|
|
|
13. Убий ворога своєю надмірною добротою. |
|
|
|
14. Чесний обмін думками не приведе до суперечки. |
|
|
|
15. Ніхто не може претендувати на істину, але кожен може зробити свій внесок у неї. |
|
|
|
16. Тримайся подалі від тих, хто незгідний з тобою. |
|
|
|
17. Тільки той, хто вірить у перемогу, перемагає на полі битви. |
|
|
|
18. Добре слово мало коштує, та дорого цінується. |
|
|
|
19. Зуб за зуб — це чесна гра. |
|
|
|
20. Тільки той, хто готовий відмовитися від власного права на істину, збагатиться від істин, які знають інші. |
|
|
|
21. Уникайте сварливих людей — вони зроблять ваше життя нещасним. |
|
|
|
22. Людина, яка не тікає сама, змушує тікати інших. |
|
|
|
23. М'які слова забезпечують гармонію. |
|
|
|
24. Хочеш мати хорошого друга — зроби йому щось приємне. |
|
|
|
25. Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч — тільки це приведе до їх найкращого вирішення. |
|
|
|
26 Найкращий спосіб улагодження конфліктів — уникати їх зовсім. |
|
|
|
27. Займаю тверду, рішучу позицію (на тім стою і не можу інакше). |
|
|
|
28. Лагідність перемагає гнів. |
|
|
|
29. Краще щось, аніж нічого з того, що ти хочеш. |
|
|
|
30. Щирість, чесність і довір'я гори звернуть. |
|
|
|
31. Немає нічого важливішого, ніж те, за що тобі треба боротися. |
|
|
|
32. У світі завжди були й будуть переможці і переможені. |
|
|
|
33. Вони на тебе з каменем, а ти до них з прихильністю. |
|
|
|
34. Якщо двоє йдуть на компроміс, то справедливе рішення гарантоване. |
|
|
|
35. Правди можна досягти тільки воюючи. |
|
|
Чим більшою є загальна сума балів за певною стратегією розв'язання конфліктів, тим частіше ви схильні застосовувати цю стратегію. Чим менша загальна сума, тим рідше ви користуєтесь нею.
Підрахунок кількості набраних балів
|
Ухиляння |
Суперництво |
Пристосування |
Компроміс |
Співробітництво |
|
1 6 11 16 21 26 31 |
2 7 12 17 22 27 32 |
3 8 13 18 23 28 33 |
4 9 14 19 24 29 34
|
5 10 15 20 25 30 35
|
КЛЮЧ ДО ТЕСТУ
Черепаха (ухиляння). Черепахи втікають і ховаються у свій панцир, щоб обминати
конфлікти. Вони відмовляються від власних цілей та стосунків. Вони тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Вони почувають себе безпомічними. Вони вважають, що намагатися вирішувати конфлікт – справа повністю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.
Акула (суперництво). Акули намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібне їм рішення конфлікту. Для них найважливішими є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже мале значення. Вони будь-якою ціною готові добиватися своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують, їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає другого, який програє. Вони хочуть бути переможцями. Перемога, на їхню думку, дає людям почуття гордості та успіху. Поразка викликає почуття безсилля, неадекватності і невдачі. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.
Плюшевий ведмедик (пристосування). Для ведмедиків – стосунки найважливіші, а власні цілі не мають великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії, і впевнені, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю, образити, псувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберегти стосунки, вони готові пожертвувати особистими цілями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть: "Я пожертвую власними цілями, роби все, що ти хочеш, аби тільки я тобі подобався". Плюшеві ведмедики намагаються загладити конфлікт, боячись зіпсувати стосунки.
Лисиця (компроміс). Лисиці невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з іншими людьми. Лисиці шукають компромісу. Вони пожертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх цілей. Вони шукають такого рішення конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь вигоду — «золоту середину», між двома крайніми позиціями. Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунків.
Сова (співробітництво). Сови дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікти як проблему, яку треба розв'язувати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило як їхні власні цілі, так і цілі супротивної сторони в конфлікті. Сови сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вони намагаються розпочати дискусію, яка розцінила б конфлікт як проблему. Шукаючи рішення, які б задовольнили як їх самих, так і іншу особу, сови підтримують стосунки. Сови не заспокоюються доти, доки не знайдене рішення, яке б задовольнило і власні, і чужі цілі. Вони також не заспокоюються доти, доки напруга не спаде і негативні емоції не будуть повністю зняті.
«Аби уникнути конфлікту, постарайся діяти так…»
- З’ясуйте причину конфлікту;
- Висловлюйте свою незгоду щодо думок іншого так, щоб він не образився;
- Стримуй свої емоції;
- Узгоджуй свої думки з думками опонентів;
- Не сердься, коли програв. Поразку сприймай спокійно;
- Справедливо оцінюй власні дії та дії інших;
- Уникай тих, хто нав’язує суперечку чи бійку;
- Намагайся негативну ситуацію перетворити на жарт;
- Якщо ненароком посваришся з другом, то мерщій промовляй мирилки!
Емоційне вигорання – це синдром, що розвивається на тлі неперервного впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної і фізичної перевтоми та виснаження.
Всі ознаки та симптоми проявляються в легкій формі через турботу про себе, наприклад, шляхом організації частих перерв у роботі. Починається забування якихось робочих моментів. В залежності від характеру діяльності, сили нервово – психологічних навантажень і особистісних характеристик спеціаліста, перша стадія може формуватися протягом трьох – п'яти років.
Спостерігається зниження інтересу до роботи, потреби в спілкуванні ( в тому числі, і з близькими ), прогресування апатії до кінця тижня, поява стійких соматичних симптомах, які проявляються регулярніше, мають затяжний характер і важко піддаються корекції. Людина може почувати себе виснаженою після доброго сну і навіть після вихідних. Час формування даної стадії, в середньому від п'яти до п'ятнадцяти років.
Ознаки та симптоми третьої стадії є хронічними. Можуть розвиватися фізичні та психологічні проблеми типу язв та депресій. Людина може почати сумніватися в цінності своєї роботи, професії та самого життя. Характерна емоційна байдужість, відчуття постійної відсутності сил. Людина прагне до усамітнення. Стадія може формуватися від десяти до двадцяти років.
Фактори, що впливають на вигорання:
Тест для батьків «Визначення темпераменту дитини»
1. Як поводиться дошкільник, якщо виникає необхідність швидко, невідкладно діяти:
а) легко включається в роботу;
б) активно діє;
в) працює неквапливо, без зайвих слів;
г) діє боязко, невпевнено.
2. Як реагує дошкільник на зауваження вихователя:
а) говорить, що більше так робити не буде, але через деякий час знову робить те ж саме;
б) не слухає і робить по-своєму, бурхливо реагуючи на зауваження;
в) мовчки бере до відома точку зору дорослого;
г) ображено мовчить, довго переживає.
3. Як розмовляє дитина з іншими дітьми в значущих для нього ситуаціях:
а) швидко, з жаром, прислухаючись до висловлювань інших;
б) стрімко, пристрасно, нікого не слухаючи;
в) спокійно і впевнено;
г) з сумнівами, невпевнено, озираючись на інших.
4. Як поводиться в незвичній обстановці (в кабінеті лікаря):
а) легко орієнтується, проявляє цікавість, активність;
б) збуджений, іноді надмірно, неспокійний;
в) уважно розглядає все навколо;
г) ніяковіє, поводиться соромливо.
Якщо найбільше «а», то переважає тип темпераменту – сангвінік.
Якщо найбільше «б», то переважає тип темпераменту – холерик.
Якщо найбільше «в», то переважає тип темпераменту – флегматик.
Якщо найбільше «г», то переважає тип темпераменту – меланхолік.
Пам’ятка для батьків «Як виховувати дитину з різними типами темпераменту»
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ-ХОЛЕРИКА
Основним підходом у вихованні дитини-холерика є принцип, який умовно можна назвати "Жодної хвилини спокою": підтримуйте і направляйте енергію дитини на корисні справи.
Виключте з обстановки те, що перезбуджує нервову систему дитини.
Контролюйте бурхливі прояви холериків, у цьому допомагають спокійні ігри, вибір цікавого хобі.
Особливу увагу приділяйте вихованню посидючості.
Строго та послідовно контролюйте вчинки та дії дитини.
Привчайте малюка доводити до кінця розпочату справу.
У зв'язку з підвищеною чутливістю поводитися з холериками слід м'яко, тому що різкість може порушити стосунки між дитиною і батьками.
Не використовуйте фізичну силу при впливі на дитину, зауваження робіть строго, але спокійно.
Холерика не варто вмовляти, він краще реагує на спокійну, тактовну вимогу.
Виховуйте наполегливість і стриманість, уміння володіти собою, варто гасити будь-яку агресивність дитини у зародку.
Окрему увагу приділяйте навчанню ввічливості, тактовності.
Вашому малюку важливо знати, що до його слів прислухаються.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ-ФЛЕГМАТИКА
Основним підходом у вихованні дитини-флегматика є принцип, який умовно можна назвати "не квап". Пам’ятайте, що таке маля не може працювати в умовах дефіциту часу, йому потрібний індивідуальний темп, його не можна підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу. Не жадайте від свого малюка космічних швидкостей.
Навчайте дитину раціонально розподіляти час.
Не тисніть на свою дитину, тому що під тиском з боку дорослих вона лише стає ще більш незграбним і пасивним.
Пам’ятайте, що діти-флегматики мають велику потребу у схваленні.
При вихованні малорухомого флегматика важливо розвивати інтерес до рухів, грати з ним в ігри, де необхідна швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли він виконує будь-які правила гри.
У повільних флегматиків необхідно намагатися поступово виробляти здатність швидше перемикатися з одного виду діяльності на інший. Навчайте перемикати увагу при виконанні різних доручень.
Намагайтеся розвивати допитливість малюка (читайте з ним цікаві пізнавальні книги, дивіться науково-пізнавальні фільми, відвідуйте музеї, обговорюйте отриману інформацію).
Стимулюйте маля до прояву ініціативи.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ-МЕЛАНХОЛІКА
Основним підходом у вихованні дитини-меланхоліка є принцип, який умовно можна назвати "не нашкодь".
У спілкуванні з таким малям і у виховних впливах зважайте на уразливість його психіки – не підвищуйте голос і не тисніть на нього, своє невдоволення виражайте рівним упевненим голосом, не обзивайте його.
Пам’ятайте, що дитина-меланхолік має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте з ним лагідними.
Частіше хваліть його й не скупіться на прояв щирих слів. У вашого малюка особлива інтуїція, і йому життєво необхідно відчувати, що його люблять.
Заохочуйте його навіть за незначні успіхи і досягнення.
Не пропускайте нагоди показати своєму уразливому чаду, що ви дуже цінуєте найменший прояв його турботи.
Ніколи не робіть своєму малюку зауваження на людях – це провокує розвиток серйозних комплексів.
У спілкуванні зі своєю дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до нього, гладьте по голові та ін.
Не забувайте про швидку стомлюваність, обумовлену слабкістю нервових процесів – не перевантажуйте його розвиваючими завданнями, у процесі виконання домашньої роботи робіть паузи. Пам’ятайте про те, що навіть ігри стомлюють його і можуть призвести до стресу.
Стресовою для дитини-меланхоліка є будь-яка ситуація змагання, намагайтеся їх уникати.
Не жадайте від меланхоліка того, що для нього нездійсненне. Націлюйте його на посильні заняття й допомагайте їх вчасно виконати, уникаючи перевтоми.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ-САНГВІНІКА
Основним підходом у вихованні дитини-сангвініка є принцип, який умовно можна назвати "довіряй, але перевіряй". Милий малюк-сангвінік завжди обіцяє, але далеко не завжди виконує обіцяне, тому треба проконтролювати, чи виконав він свою обіцянку.
Контролювати вчинки та дії.
Виховуючи дитину із сангвінічним темпераментом, варто формувати в неї стійкі прихильності, інтереси.
Привчати доводити розпочату справу до кінця.
Хвалити заслужено, тому що є схильність до зазнайства.
Приймайте в спілкуванні із сангвініком дух легкості, веселощів і гумору, що йому найбільше по душі.
Пам’ятайте, що чисті типи зустрічаються рідко, набагато частіше – змішані!
9 чудових порад про виховання дітей від Матері Терези
1. Будьте уважні до того, що ви їм говорите. Дорослі недостатньо контролюють свої висловлювання, коли розмовляють з дітьми. Деякі, звертаючись до дитини, називаютьїї ледарем, дурнем, нездарою. Цим дорослі - батьки і вихователі - часто гублять дітей. Діти, піддаючись навіюванню, через деякий час дійсно стають недопитливими, ледачими.
2. Не треба лякати дітей чудовиськами, вовками, поліцією. Це не зробить їх ні розумнішими, ні добрішими.
3. Виховуйте дітей, подаючи їм бездоганний приклад. Діти нелюблять настанов і нотацій, вони хочуть бачити ваші вчинки, а не слухати ваші слова.
4. При будь-яких обставинах намагайтеся бути на висоті в очах своїх дітей. Не виставляйте напоказ свої слабкості і недоліки. Коли батьки дозволяють дітям бачити їх слабкості, діти хвилюються, втрачають орієнтацію, так як їм немає на кого більше покластися.
5. Дитина, відчуває себе маленькою і слабкою, хоче мати над собою непорушний авторитет, що захищає її. Дитина шукає у батьків фізичної та психологічної підтримки. Якщо вдома дитина є свідком сварок, суперечок між батьками, бачить брехню і нечесність, то як можуть батьки очікувати, що їм вдасться добре виховати її. Коли дитина бачить, що її батько або мати поводяться неправильно, вона відчуває себе втраченою і бунтує. Це причина багатьох трагедій в сім'ї та суспільстві.
7. Краще ніколи не бити дитину. В крайньому випадку, якщо вона цього дійсно заслуговує,ляпанець їй нeзашкодить , але будьте обережні! Ніколи не карайте дитину, якщо ви злитесь. Ви залишите в її пам'яті враження ненависті, злоби, а не справедливості. А для справжнього виховання дитина повинна відчувати, що ви справедливі і тому маєте рацію, караючи її.
8. Ось чому, якщо вже вам і доводиться покарати дитину, ваш погляд не повинен виражати ні злості, ні ворожості: дитина швидко забуде і ляпаса і ляпанець, але ніколи не забуде ваш погляд, повний ненависті і злоби. Ваші покарання повинні бути продиктовані не тим, що у вас «увірвався терпець», а бажанням дати зрозуміти дитині, що для її ж блага існують правила, яких потрібно дотримуватися.
9. Діти повинні безмежно довіряти своїм батькам і підкорятися їм. Це одне з основних правил виховання дітей в дружній і люблячій сім'ї. Так поводився Ісус у Назареті, тридцять років підкоряючись своїм батькам.
